Швидкий старт
Ви робите меблі на власному обладнанні. Нижче — увесь шлях поспіль: описати свої верстати, завантажити проєкт зі SketchUp, з Excel або ввести деталі руками, перевірити обробки, розкроїти матеріал і забрати керуючі програми. Без технолога-програміста й без обходу всієї бази знань.
Пробний режим вмикається сам під час реєстрації: одне замовлення, до 10 деталей у проєкті, без параметричних меблів. На ньому можна пройти маршрут і подивитися, як усе влаштовано, — але завантажити програми на верстат вийде лише після оплати.
Особистий виробничий кабінет відкривається з лівого меню особистого кабінету — пункт «Моє виробництво». Доступ до нього прив’язується автоматично під час реєстрації, окремо нічого підключати не потрібно. На головній сторінці кабінету — кнопка «+ Нове замовлення», стан доступу і список замовлень за статусами.
Кабінет → «Оплата». Обираєте період від 3 до 24 місяців і одразу бачите точну дату, до якої триватиме доступ: відлік іде від уже оплаченого періоду, а не від сьогоднішнього дня. Оплата карткою через платіжну сторінку Монобанку, доступ вмикається одразу після підтвердження банком — чекати на менеджера не потрібно. Усі списання залишаються в «Історії платежів».
Чому це другий крок, а не останній: у пробному режимі програми на верстат завантажити не можна — маршрут проходиться цілком, але забрати файли вийде вже після оплати. Плюс розділи «Мої верстати» і «Параметри» до оплати відкриті лише на перегляд, тобто описати своє обладнання теж не вийде. Потрібен рахунок на юрособу — напишіть у підтримку, виставимо.
Розділ «Мої верстати». Роль у верстата одна — порізка, крайкування або ЧПУ. Вивантаження на виробництво саме розподіляє операції між вашими верстатами: свердління та фрезерування йдуть на ЧПУ, усе інше — на порізку. Постпроцесор обов’язковий: без нього верстат не видно сервісу підготовки програм і програма для нього не збереться. Далі — габарити деталі, односторонній верстат чи двосторонній, захід фрези, торцеві пази. У кожного параметра є підказка, тримати їх у голові не потрібно.
Готових конфігурацій більше ніж шістдесят: HOLZMA, SCM, Giben, KDT, Biesse, Felder, Homag, Schelling, Altendorf, HOMAG WoodWop, SCM Xilog/Maestro, BiesseWorks, TPA, NCStudio, Masterwood, Vitap та інші. Поки свій верстат не заведено, кабінет рахує програми за верстатами фірми за замовчуванням — це робочий режим, але за чужими параметрами.
Інструменти належать верстату і правляться на його вкладці «Інструменти». Чотири типи: лінійна пила для пазів (ширина різу, максимальна глибина, сторона), глухе і наскрізне свердління (діаметр, максимальна глибина, шпинделі), фреза (номер, діаметр, положення, глибина за один прохід, максимальна глибина, ознака «основна»).
Дві речі, на яких спотикаються: у свердла обов’язково відмітити хоча б один шпиндель — інакше свердлильна програма нікуди не піде; номер фрези йде у програму як номер інструмента, тому він цілий і на одному верстаті не повторюється. Ознака «основна» — не про вибір інструмента, а про основний напрямок різання: лівий чи правий. Відмічати не обов’язково: якщо основної немає, система сама візьме переважний напрямок і відмітить найбільшу фрезу.
Далі маршрут один і той самий, тому обирайте той спосіб, який ближчий до вашої роботи. Різниця лише в тому, чи приїдуть разом із деталями обробки — чи їх доведеться задати самому на кроці 7.
Проєкт уже спроєктовано в CAD. Деталі приїжджають разом із геометрією та обробками — переробляти нічого не потрібно.
Переносяться геометрія деталей з тегами, матеріали та крайки, свердління й операції. Імена шарів нормалізуються з технічних у читабельні.
Список ширший, ніж здається — перевірте, чи немає тут вашої програми:
В усіх імпортів спільне правило: якщо в меблевому проєкті не проставлено коди матеріалів і крайок, ви зіставляєте їх самі перед створенням замовлення. Якщо коди проставлено — система розпізнає матеріали та крайки сама. Фурнітура позиціями замовлення не стає в будь-якому разі — із кріплення переноситься лише присадка під нього.
Деталювання вже є таблицею. Специфікація від субпідрядника, звіт з облікової системи, ручний розрахунок — або вихідна програма просто не зі списку підтримуваних.
Що Excel не переносить: свердління, пази та фрезерування — їх у таблиці просто немає. Крайка підтримується одна на сторону деталі, 3D-моделі теж немає. Тому після імпорту з Excel обробки задаються в сервісі — це крок 7, і він зроблений так, щоб це було швидко.
Проєкту у файлі немає. Замір, ескіз, замовлення телефоном — деталювання набирається на місці. Введення зроблено так, щоб не відривати рук від клавіатури.
Обробки за такого введення теж задаєте ви — як і після Excel. Про те, як це робиться пачками, а не по одній операції, — крок 7.
Крок спільний для всіх трьох шляхів, і все вирішують коди в проєкті. Коди матеріалів і крайок проставлено — система розпізнає їх сама і підставляє позиції під час імпорту. Кодів немає — матеріал і крайка приходять із файлу звичайним текстом, і пов’язати їх із позиціями вашої бази потрібно самому, до створення замовлення. Робиться це один раз: призначили матеріал і крайку — розкрій, обробка і вартість перерахувалися самі. Матеріал, якого в базі немає, можна створити просто з вікна імпорту.
Щоб коди в проєкті збігалися з вашими, потрібна власна номенклатура — вона відкривається з оплаченим підключенням. У вкладці «Ціни» кнопка «Завантажити прайс» віддає вашу номенклатуру файлом .xlsx — два аркуші, «Послуги» і «Матеріали», у кожному рядку ідентифікатор, категорія, назва, одиниця виміру і спосіб продажу. Проставляєте свої ціни та валюту, завантажуєте назад — і далі в замовленнях працюють саме ваші ціни, а не спільний прайс фірми. Ці самі ідентифікатори ви прописуєте в меблевій програмі — і імпорт перестає вимагати ручного зіставлення. Каталог наповнюється так само пачкою: майстер «Каталог → Імпорт товарів» приймає прайс виробника в Excel, сам зіставляє колонки і розбирає, що з цього нова позиція, а що оновлення наявної.
Прийшли з CAD — тут ви їх лише перевіряєте і правите. Прийшли з Excel або набирали руками — тут вони з’являються. Інструменти розраховані на пачки, а не на одну операцію за раз:
Під верстат операції підганяти не треба: пази за потреби конвертуються у фрезерування та виїмки і назад, отвори — у виїмки і назад, причому просто під час вивантаження, на кожен верстат у тій формі, яку він уміє. Прифуговування і криволінійність система проставляє сама.
Перед розрахунком проєкт проходить більш ніж через 400 алгоритмів перевірки деталей і матеріалів — те, що на виробництві обернулося б браком і зіпсованим листом: деталь не вміщується на лист, товщина матеріалу замала для ЧПУ, свердління здубльовано, виїмка виходить за межі деталі, під неї немає відповідної фрези, крайка несумісна з плитою, залишок уже заброньовано.
Зауваження видно одразу під час роботи, а не лише при розрахунку: блимає саме проблемне поле, а не весь рядок; помилкова операція підсвічується і в 3D-перегляді деталі, і в історії операцій; у формі редагування з’являється банер зі зрозумілим текстом вашою мовою та координатами.
Розкрій запускається з проєкту і рахується фоновою задачею — хід показує вікно «Статус розкрою»: статус, час виконання, який сервер рахує, місце в черзі та оцінка часу. Очікування можна перервати.
На карті розкрою — листи з деталями та розмірами, ділові залишки з підписом власника, операції ЧПУ всередині деталей і зведена таблиця крайок. Оптимізатор ураховує ширину пропилу, торцювання країв листа, напрямок різу, чи можна розвертати деталь на 90° і мінімальний розмір ділового залишку. Карта малюється фізично точно — закладати пропил в умі не потрібно. Якщо розкладку треба поправити руками, для цього є редактор ручного розкрою.
Програми формуються під кожен ваш верстат окремо, з урахуванням його інструментів. Забрати їх можна трьома способами — за оплаченого підключення:
Операції, які ваш верстат фізично не виконає, з програми прибираються і записуються в журнал замовлення, а здійсненні адаптуються: немає потрібного свердла — стане виїмкою, пази підуть у фрезерування, фреза підбирається за внутрішніми радіусами, глибоке фрезерування ріжеться на проходи, шестистороння обробка на п’ятисторонньому верстаті розкладається розворотами. Кожна деталь отримує етикетку з QR-кодом для цеху, ділові залишки — свою.
Показує не деталь замовлення цілком, а те, що «побачить» конкретний верстат за конкретною програмою: лише операції цієї програми, в її системі координат, із паспортом інструмента — назва та ідентифікатор у базі фірми, діаметр, глибина за прохід, сторона підходу фрези. Між програмами однієї деталі перемикаються вкладками.
Проганяє деталь через набір віртуальних верстатів — зокрема тих, яких у вас немає. На виході zip: по папці на верстат із програмами й описом деталі, плюс файл конфігурацій і файл помилок, якщо щось не відпрацювало. Зручно, щоб до купівлі обладнання побачити, яка комплектація фрез «витягує» ваші вироби.
Вкладка «Параметри» в кабінеті: задаєте свої значення виробничих параметрів один раз — вони застосовуються в усіх нових замовленнях поверх налаштувань фірми. Параметр із вашим значенням позначено як персональний, кнопка «↺» повертає значення фірми.
Якщо корпуси у вас типові, збирати їх подетально щоразу не потрібно: модуль задається параметрами, а деталювання з обробками виходить із них.
Пройдіть маршрут у пробному режимі і подивіться, як проєкт перетворюється на завдання для вашого обладнання. Завантаження програм відкривається після оплати.