Що нового в системі — оновлення та покращення.
Налаштування G-code переїхали з одного спільного набору фірми на конкретний верстат: у картці верстата зʼявилася вкладка G-code — діалект, робоча площина, система координат, компенсація фрези, цикл свердління, стартові X/Y/Z і safe height, кінцівка програми, зміна інструмента. Поля зібрані в чотири групи, у кожного поля підказка з робочими орієнтирами. Порожнє поле означає «успадкувати»: значення береться з налаштувань фірми, а якщо й там порожньо — з резервного. У фрези тепер свої оберти, подача, напрямок обертання, виліт інструмента й охолодження.
Сам постпроцесор помітно підтягнули: компенсацію радіуса фрези він рахує сам, глибокі операції розбиваються на проходи за глибиною з налаштувань інструмента, а отвори на пласті автоматично обирають придатну фрезу — діаметром щонайменше на 2 мм меншу за отвір. Якщо фреза не проходить у вузький контур чи прямокутну кишеню, підбирається найбільша придатна. Коли даних бракує, видається зрозуміла помилка замість мовчки пропущеної операції.
Перегляд налаштувань відкритий без оплати виробничого кабінету, зміна — після оплати. Підтримується діалект NCStudio; пила в G-code не бере участі, а свердлу окремі параметри задавати не потрібно.
Вікно «Обробка торців» переробили. Замість чотирьох блоків один під одним — ряд із чотирьох вкладок по сторонах деталі: обрали сторону — бачите лише її поля. Сторона із заданою обробкою підсвічена зеленим, змінена позначена крапкою, тож стан деталі видно одразу. Зеленою стала і сама іконка обробки торців у рядку деталі, якщо обробка вже збережена, — відкривати вікно, щоб це перевірити, більше не потрібно.
Вікно більше не заїжджає під шапку і не йде за край екрана: якщо знизу бракує місця, воно відкривається над іконкою і отримує власну прокрутку. Закривається кліком повз або клавішею Esc, при цьому вибір кромки і картинка-підказка його більше не закривають. Поля стали компактнішими — підпис ліворуч, поле праворуч, списки не вилазять за панель, картинка з поясненням кута зрізу стоїть поруч із полем «Кут», а «Застосувати» перетворилося на кнопку-галочку. Групова обробка торців на вузьких екранах розкладається у дві колонки, на телефоні — в одну.
У налаштуваннях фірми, у папці «Інтерфейс», зʼявився перемикач «Увімкнути крайкування зрізу торця». Багато фірм кромку на похилій площині зрізу фізично не клеять, але менеджер бачив цей список і обирав кромку — у замовлення потрапляла зайва позиція і зайві гроші.
Вимкніть перемикач — і вибір кромки на довільному зрізі зникне скрізь, де він був: у картці операції «Зріз», у вікні обробки торців, у формі виїмки і в груповій обробці. Уже проставлена на довільних зрізах кромка при цьому знімається. Зрізи з довідника обробок торця і кромка врізних ручок перемикачем не зачіпаються. Типово крайкування увімкнене, тож у тих, кого влаштовує поточна поведінка, нічого не зміниться. Змінювати налаштування може адміністратор фірми.
Карта розкрою малюється за командами пили — тими самими, за якими лист ріжеться насправді: шматки більше не розʼїжджаються відносно листа на торцювання з пропилом, а підпис шматка показує саме ту смугу, яку відсікає команда (обліковий номінал лишився в таблицях і на складі). Поруч із картою зʼявився перегляд процесу розпилу: команди в тому порядку, в якому їх виконує пила, пласка схема листа та ізометричне відео з проїздом пили й розбором листа на купки — деталі, ділові залишки та обрізки. Відео відкривається окремим вікном; екран і друк показують одне й те саме.
Карти розкрою зведені у вкладки: матеріал — верхнім рядом, листи всередині матеріалу — другим; листи гортаються стрілками і клавішами ← →. Підсумок по матеріалу показується поруч із картою, а не окремим переліком унизу сторінки.
Кнопка «+ Лист» у редакторі розкрою відкриває вибір: вільні залишки складу вашої фірми — зокрема ті, що раніше прибрали з розкрою, — або цілий каталожний лист. Для складених матеріалів, зшивок і неторцьованих обрізків редагування обмежене, і тепер у вікні написано, чим саме: де не можна чіпати листи, а де й деталі.
У товару в каталозі зʼявилася ознака текстурності: перемикач у налаштуваннях матеріалу, позначка «Текстура» у списку матеріалів і в пошуку товарів, значення задається в розрізі фірми. Нова деталь бере текстуру з матеріалу, а не створюється «з текстурою» завжди — знімати її руками в кожної деталі на безтекстурній плиті більше не потрібно. Мінімальні розміри ділових залишків у таких матеріалів рахуються з урахуванням того, що лист можна класти в будь-якій орієнтації.
Архів приймають усі сторінки імпорту: BASIS, DXF, 3D-конструктор, iMOS, HOMAG/MPR і «Астра». Раніше архів розбирала лише сторінка MPR, а на решті вибір .zip мовчки відхилявся — хоча зі своєї програми проєкт вивантажується саме папкою. RAR розпакувати нічим, і система прямо каже, що потрібен ZIP, — зокрема якщо rar просто перейменували. Кожен файл з архіву перевіряється контрольною сумою: тихо побитий байт — це отвір не там, де треба, а не помітна помилка. І ще: під час конвертації з BASIS деталі, у яких у вихідному файлі не визначена лицьова сторона, тепер позначаються попередженням.
Оплата карткою прямо з особистого кабінету: обираєте строк від 3 до 24 місяців — одразу бачите, до якої дати продовжиться доступ, сплачуєте і працюєте. Раніше — лише рахунок і очікування. Еквайринг підключено до Monobank; після оплати доступ вмикається автоматично, чекати підтвердження не потрібно.
В особистому кабінеті — окремі кнопки iMOS/DXF і HOMAG/MPR: це два різні імпорти, кожен приймає лише своє розширення. iMOS/DXF — один .dxf на проєкт, зате з положенням деталей у збірці: виріб видно зібраним. Матеріалу в DXF немає взагалі, кромка визначається за геометрією — і матеріал плити, і матеріал кромки обираєте ви. HOMAG/MPR — одразу комплект .mpr, один файл на деталь: читаються назва, штрих-код і кромка по сторонах, параметричні розміри обчислюються, але складального положення в MPR немає, тому деталі показуються в ряд. Обробки — свердління, пази, фрезерування та виїмки — читають обидва. Фурнітура в замовлення не переноситься з жодного.