Послуга кромкування оплачується не за геометрією, а за розрахунковою довжиною — і вона завжди не менша за геометричну. Різниця покриває технологічні втрати: запуск і вихід стрічки на верстаті, обрізку, відходи. Формула залежить від того, прямий торець чи криволінійний.
Прямий торець
Для прямої сторони розрахункова довжина будується в три кроки:
- Мінімальна довжина. Якщо сторона коротша за мінімум (виробничий параметр фірми), її довжина підтягується до цього мінімуму. Дуже короткі торці оплачуються не «по нулю».
- Відсоток відходів. До довжини додається заданий фірмою відсоток на відходи.
- Запас по краях. Додається подвоєний запас на краї (по краю з двох боків) — стрічка заходить за торець і обрізається.
Підсумок: max(довжина, мінімум) × (1 + відходи%) + 2 × запас_краю. Усі три величини — виробничі параметри фірми.
Криволінійний торець
Для криволінійного кромкування (виємки, фрезерні рези) розрахунок простіший: геометрична довжина множиться на надбавку за кривизну — довжина × (1 + надбавка_за_кривизну%). Криволінійна поклейка повільніша і витратніша за пряму, тому метр кривого торця «коштує» більше за метр прямого. Розмір надбавки задає фірма.
Чому розрахункова ≥ геометричної
Геометрія — це «чиста» довжина обкромкованої ділянки. Розрахункова завжди більша або дорівнює їй: до голої довжини додаються мінімум, відходи, запас або надбавка за кривизну. У зведенні проєкту обидва числа стоять поруч — видно, наскільки «паперовий» метр розходиться з реальним.
Що це означає на практиці
Багато дрібних деталей з короткими торцями — розрахункова довжина помітно більша за геометричну через підтягування до мінімуму. Довгі прямі деталі — різниця невелика. Криволінійка — дорожча за погонний метр прямої кромки на величину надбавки.
Головне
Розрахункова довжина — це те, за що реально платять: прямий торець = мінімум + відходи% + запас по краях, криволінійний = довжина + надбавка за кривизну. Усі коефіцієнти — у виробничих параметрах фірми, а обидва числа (геометрія і розрахунок) видно у зведенні проєкту.