Редактор ручного розкрою

Редактор ручного розкрою — це візуальний редактор, у якому деталі розкладаються по листах матеріалу вручну. Він потрібен, коли готову розкладку хочеться поправити: перекласти деталь, додати лист, зняти деталь з листа і розкласти її інакше.

Відкриття редактора

Редактор відкривається для конкретного замовлення і завжди з готовою картою: розкрій виконується сам, а оператор править його результат. Якщо карти у замовлення ще немає, редактор запускає розкрій одразу під час відкриття, тому порожнім він не лишається. Деталі опиняються в списку ліворуч не тому, що розкрій «не впорався», а коли оператор сам зняв їх з листа або додав у замовлення новий матеріал. А якщо деталь не вміщується на жоден лист свого матеріалу, до редактора справа не доходить: замовлення покаже помилку розрахунку з причиною.

Кнопки керування розташовані у верхньому лівому куті, під полем вибору матеріалу. Це іконки зі спливаючими підказками: «←» — «Назад», «💾» — «Зберегти розкрій», «≡» — «Команди розкрою». Поки хоча б одна деталь не на листі, у слоті збереження замість дискети стоїть помаранчева «чарівна паличка» «Докроїти (N)», де N — кількість нерозкладених деталей: вона віддає такі деталі на розкрій і повертає оновлену карту. Це один слот із двома станами; окремих кнопок унизу редактора немає.

Інтерфейс

• список деталей — деталі, які ще не розкладені, з розмірами та лічильником кількості;
• робоча область — листи матеріалу, на яких розкладаються деталі;
• превʼю листів — мініатюри всіх листів;
• вибір матеріалу — якщо в замовленні кілька матеріалів, між ними перемикаються.

У кожної деталі у стеку ліворуч тепер є кнопки друку, перегляду і вставлення на лист у повернутому вигляді. Під час перетягування деталі на лист колесо миші повертає її — окремо натискати «Поворот» не потрібно. Двосторонні (зшивні) деталі заливкою тут не виділяються — колір у них такий самий, як в інших деталей; бежева підсвітка є лише на карті розкрою. У редакторі їх позначає синій підпис замість наскрізного номера: «PD N» — основна деталь, «PD N-F» — лицьова (фасадна) накладка, «PD N-B» — тильна. N в усіх частин однієї зшивки однаковий, тому половинки зіставляються між собою, а суфікс F/B прямо каже, який бік перед вами. Підпис видно і в стеку ліворуч, і на самій деталі на листі; за ним же шукають у стеку — «PD 3», «pd3f» або просто «3». Товщина пропилу в редакторі показується лише для читання і береться з налаштувань обладнання виробництва — розбіжностей між картою на екрані та реальним верстатом не виникає. Тумблер підказок (із запам'ятовуванням стану) і окреме вікно довідки допомагають освоїти редактор без навчання.

Розміщення деталей

Деталь зі списку перетягується на лист: під час перенесення під курсором показується напівпрозорий контур деталі, і якщо вона вміщується у вільну зону — відпускаєте, і деталь стає на місце. Кількість у списку при цьому зменшується. Уже розкладену деталь так само можна перетягнути в інше місце листа або на інший лист.

• Поворот — поки деталь утримується мишею, коліщатко повертає її на 90° (у деталі з текстурою поворот недоступний). Окремого пункту «Повернути» немає: щоб розвернути вже розкладену деталь, перетягніть її, прокрутивши коліщатко;
• Клік по розкладеній деталі — відкриває міні-меню: у шапці номер та ім’я деталі і її розмір (клік по розміру копіює його в буфер обміну), нижче три круглі кнопки з підказками — «Видалити (у стек)» (знімає деталь з листа назад у список ліворуч), «Перегляд» і «Друк», а під ними рядок «поворот N/M» — рівень повороту пили для цієї деталі та ліміт верстата.

Перемикач «Магніт» у верхній панелі впливає лише на перетягування мишею: з ним УВІМК деталь защіпається в кут вільної зони, з ним ВИМК лишається рівно там, куди її кинули, — центром у точці кидка. Числових координат вимкнений магніт не дає: для точного позиціювання призначена кнопка «X,Y» праворуч від перемикача (вона ховається на час перерахунку розкрою, а в частині збірок редактора може бути відсутньою). По кліку відкривається віконце: обираєте деталь з іще не розкладених і лист, вводите X і Y лівого верхнього кута в міліметрах і за потреби відмічаєте «Повернути 90°» — у деталі з текстурою цієї галочки немає. Тут же сірим підказано допустимі діапазони X і Y для обраної пари «деталь — лист», а введення перевіряється на льоту: пишеться «Вміщується» або «Деталь не вміщується в цю точку.» / «Координати поза допустимим діапазоном.», і кнопка «Поставити» лишається неактивною, доки координати не підійдуть.

Операції з листами

• Додати лист — кнопка «+ Лист» відкриває вікно «Додати лист». У ньому списком показані вільні залишки складу вашої фірми по цьому матеріалу — розмір, кількість і номер залишку, — а внизу кнопка «+ Цілий лист» із каталожними габаритами. Залишок, уже доданий до поточного розкрою, показано сірим із позначкою «уже в розкрої» й повторно не вибирається. Якщо вільних залишків немає, вікно так і пише: «Вільних залишків немає — доступний лише цілий лист». Для матеріалу клієнта вікно не відкривається — одразу додається цілий лист, бо клієнтські матеріали на складі фірми не лежать. По краях нового листа автоматично закладається обрізка;
• Повернути лист — змінює орієнтацію листа, розкладка перераховується;
• Видалити лист — усі деталі з нього повертаються у список.

Зверніть увагу: окремого скасування дій (undo) немає — деталь повертається у список кліком, а для повного скидання розкладку очищують цілком.

Кнопка «Об'єднати залишки» перезбирає вільні зони листа так, щоб замість кількох дрібних обрізків вийшов один великий діловий залишок — варіант пропонується, лише якщо він строго кращий за поточний (менше зон залишку, менше різів, менша сумарна довжина різу), і ніколи не перевищує ліміт поворотів пили верстата. Клік по вузькій смузі, куди жодна деталь не вміщується, більше не відкриває порожній список — система сама перенаправляє на найближчий залишок, куди деталь реально стане.

Кілька матеріалів

Якщо замовлення з кількох матеріалів, у робочій області показуються листи лише вибраного матеріалу. Перемикання матеріалу змінює набір листів; підрахунок нерозкладених деталей при цьому ведеться за всім замовленням.

Збереження та докрій

У слоті збереження у верхньому лівому куті стоїть одна з двох кнопок — залежно від того, чи всі деталі розкладено:

• «Зберегти розкрій» (іконка дискети) — доступна, коли розкладено всі деталі. Зберігає ручне розкладання як карту розкрою замовлення і повертає в тій самій вкладці на сторінку кабінету, з якої розкрій запускали, — як правило, це калькуляція замовлення;
• «Докроїти (N)» (помаранчева «чарівна паличка») — показується, коли частину деталей ще не розміщено. Віддає решту деталей оптимізатору, який сам дорозкроює їх; після розрахунку редактор оновлюється готовим розкладанням, і в слоті знову з’являється іконка збереження.

Кнопка «←» («Назад») повертає на ту саму сторінку без збереження — після підтвердження, щоб правки не загубилися випадково.

Якщо карту було збережено з цього редактора, замовлення автоматично позначається міткою «Ручний розкрій»: іконка з’являється в усіх списках замовлень, а в картці замовлення і на бланку — велика червона плашка «УВАГА! РУЧНИЙ РОЗКРІЙ». Мітка знімається сама, якщо розкрій пізніше повністю перераховується автоматично.

Як запустити автоматичний розкрій і що показує готова карта — у статті «Автоматичний розкрій і карта розкрою». Ділові залишки, що лишаються на листах, описані в розділі «Залишки матеріалу».