Автоматичний розкрій розкладає деталі замовлення по листах матеріалу так, щоб вийшло якомога менше відходів. Розкладку будує оптимізатор; результат показується у вигляді карти розкрою — схеми листів із деталями.
Запуск автоматичного розкрою
Розкрій запускається з проєкту. Перед розрахунком проєкт перевіряється на помилки: якщо є незаповнені або некоректні деталі, розкрій не почнеться, а відкриється список помилок.
Кожна деталь також перевіряється на вписуваність у повний габарит листа свого матеріалу — з урахуванням можливого розвороту на 90°. Якщо деталь фізично не вміщається на жоден лист, розрахунок не запускається взагалі: система одразу показує, яка деталь і чому не проходить, замість довгого розрахунку, який раніше закінчувався невиразною помилкою.
Сам розрахунок виконується як фонове завдання, а його хід показує вікно «Статус розкрою»:
- Статус — «Очікування…», «Обробка…», «Завершено» або «Помилка»; під час обробки під рядками йде смуга прогресу;
- Час виконання — секундомір від моменту запуску, і Почато — час старту;
- Сервер — на якому розрахунковому сервері рахується завдання;
- Спроба — скільки разів платформа встигла опитати сервер про готовність (опитування раз на секунду);
- Місце в черзі та Залишилось приблизно — коли сервер повідомляє чергу й оцінку часу;
- текст помилки — просто у вікні, якщо розрахунок не вдався (наприклад, деталь більша за лист або матеріал не задано).
На результат чекають не довше двох хвилин: якщо сервер за цей час не відповів, вікно показує помилку за тайм-аутом. Очікування можна перервати кнопкою «Скасувати» — тоді карта не будується, замовлення лишається як було.
Що показує карта розкрою
Карта — це набір листів матеріалу. Кожен лист показано окремо, для нього вказані матеріал і кількість однакових листів. На листі розміщені:
- деталі — з розмірами за довжиною й шириною, на своїх місцях на листі;
- ділові залишки — вільні шматки листа, виділені окремо (докладніше — у розділі «Залишки матеріалу»);
- операції ЧПК усередині деталі — свердління, пази, фрезерування, торцювання, наскрізні отвори та інші;
- кромка по сторонах деталей — у зведеній таблиці кромок із позначенням, назвою та кількістю.
Розміри проставляються на деталях і на залишках, які розрахувала платформа. У ділового залишку на підписі стоїть його власник («Залишок Компанії» або «Залишок Клієнта») і розмір; у залишку без призначеного власника — просто «Залишок» і розмір; у залишку, визнаного непридатним, — розмір і позначка «не використовувати». Чи вважати ділянку листа залишком узагалі, вирішують налаштування виробництва фірми: мінімальний розмір залишку по X, по Y і мінімальна площа. Якщо ділянка хоча б за одним порогом не проходить, платформа її в залишок не виділяє й позначає як відхід. Наведіть курсор на лист: поверх порожніх зон з’явиться штрихування з розміром, площею та причиною, через яку шматок не став діловим залишком, а над картою виводяться самі пороги фірми. Смуги вужчі за 20 мм не підсвічуються — це пропили й торцювання, а не відхід. Пороги править адміністратор фірми в адмін-панелі, розділ «Розкрій».
Підсумки виводяться двічі: над картами — загальний по всіх матеріалах замовлення, і під останньою картою матеріалу — за цим матеріалом, якщо карт за ним вийшло кілька. Показники в обох однакові: кількість аркушів, площа деталей, площа ділових залишків, площа взятого матеріалу, чиста площа, чиста втрата, кількість торцювальних різів і кількість різу. Власні числа має й кожна окрема карта — вони розгортаються кліком по рядку матеріалу в її шапці.
Площа взятого матеріалу — площа аркушів, що пішли в роботу. Чиста площа — вона ж за вирахуванням ділових залишків: залишок повертається на склад і втратою не рахується. Чиста втрата — яка частка взятого матеріалу не пішла ні в деталі, ні в ділові залишки, тобто обріз, пропил і торцювання. Частка рахується від взятого матеріалу, тому карта, де майже весь аркуш пішов у діловий залишок, завищеного відсотка не дає. Якщо аркушів у розрахунку немає (погонаж), замість відсотка стоїть прочерк.
Що враховує розкрій
Під час розкладки оптимізатор враховує виробничі параметри матеріалу:
- ширину пропилу — товщину різу пилки, яка «з'їдається» між деталями;
- торцювання країв листа — обрізку по краю перед розкроєм;
- напрямок різу — вільний або строго по одній осі;
- поворот деталі — чи можна розвертати деталь на 90° (залежить від спрямованості матеріалу, текстури);
- мінімальний розмір ділового залишку — шматки менші за нього в залишки не йдуть.
Карта розкрою будується за командами пили — тими самими, за якими лист ріжеться на верстаті. Тому шматки на карті не розʼїжджаються відносно листа на торцювання з пропилом, а підпис шматка показує ту смугу, яку відсікає команда. Обліковий номінал залишку при цьому попередній: у таблицях замовлення та на складі залишків він не змінюється. І на екрані, і на друку карта малюється однаково.
Друк карти
Готову карту можна відправити на друк — кнопка друку відкриває вікно з варіантами:
- Тільки карти розкрою — друк лише схем листів; додатково можна увімкнути розшифровку деталей;
- повний друк — з додатковими блоками: інформація про кромки та зведення за картами розкрою, статистика операцій ЧПК, вибір конкретних карт розкрою та розшифровка деталей.
Можна вибрати, які саме листи друкувати, і для кожного — чи потрібна розшифровка деталей. Кнопка «Відправити» формує документ на друк.
На друковану карту потрапляють лише придатні залишки. Обрізок, який платформа не визнала діловим, не друкується взагалі: у нього немає ні рамки, ні підпису, ні розмірів, і до розшифровки деталей він теж не входить — його місце лишається незайнятим полем листа (фон листа на друці заштрихований). Діловий залишок, навпаки, друкується рамкою з підписом, чий він, і зі своїми розмірами. Для дзеркально розгорнутих карт стільниць літери кромок розвертаються разом із картою, тому кромка на друці збігається з кромкою на верстаті. Усі розміри на картах округлюються до 0,1 мм. У деталей із заданим напрямком текстури в кутку деталі друкується двонапрямлена стрілка — оператор пили бачить орієнтацію текстури просто на карті.
Якщо готову розкладку потрібно поправити — перемістити деталі, додати лист, зняти деталь з листа і розкласти її інакше — це робиться в редакторі ручного розкрою.
Вкладки матеріалів і листів
Карти відкриваються вкладками. Верхній ряд — матеріали замовлення: на вкладці стоять код товару, скорочена назва й кількість листів, а остання вкладка «Разом» показує зведення по всьому замовленню. Другий ряд — листи всередині вибраного матеріалу: «Лист 1», «Лист 2» і так далі; якщо однакових листів кілька, до номера додається множник — «Лист 1 ×3». Листи гортаються стрілками «‹» і «›» по краях ряду та клавішами ← і → (клавіші не спрацьовують, поки курсор стоїть у полі введення). Підсумок по матеріалу показується поруч із картою, а не окремим переліком унизу сторінки.
Перегляд процесу розпилу
Кнопка «Процес розпилу» в колонці дій праворуч від карти розкриває під нею перегляд того, як лист ріжеться покроково. Кнопки немає, якщо в карти немає команд розпилу.
Лист показано схемою в міліметрах, а команди йдуть по одній у тому порядку, в якому їх виконує пила. Поточну команду обведено червоним пунктиром, її рядок підсвічено в таблиці команд праворуч — по рядку можна клікнути й перейти одразу на потрібний крок. Колір шматка каже, чим він стане: зелений — деталь (усередині написано її номер), жовтий — діловий залишок, сірий — обрізок; червоним показано торцювання, синім — різ, фіолетовим — поворот листа на 90°, позначений ще й стрілкою. Поруч — лічильник кроку, кнопки «На початок», «Попередній крок», «Відтворити» / «Пауза», «Наступний крок», «У кінець» і вибір швидкості.
Кнопка «Відео» відкриває окреме вікно «Процес розпилу» з ізометрією: пила проїжджає по лінії різу, відрізаний шматок піднімається над листом і відлітає у свою купку. Купок три — деталі, ділові залишки та обрізки; кожну обведено пунктиром і підписано переліком того, що в неї потрапило. Поруч зі сценою виводяться довжина різу, площі деталей, ділових залишків та обрізків, втрати й відсоток використання листа.